Герб Новоархангельського району


Земельні питання

Мораторій поза законом

22 травня 2018 року, поза сумнівом, увійде в історію найдовшої в світі української земельної реформи.

Європейський суд з прав людини визнав, що земельний мораторій порушує права громадян.

Про те, які наслідки матиме це рішення для процесу запуску ринку землі в Україні, – в колонці першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Як власнику паю увійти в історію земельної реформи

Європейський суд з прав людини визнав, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує права людини. Які наслідки матиме це рішення?

Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства

22 травня 2018 року в історії найдовшої в світі української земельної реформи стався несподіваний поворот.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який діє в Україні останні 16 років, таким, що порушує права громадян.

Цим рішенням ми зобов`язані двом громадянам України, пенсіонерам - Софії Зеленчук и Віктору Цицюрі, які не змирилися з фактом "в Україні мораторій", а задалися питанням "А з якого дива в Україні мораторій?" і виходили з того, що їх права, як власників земельних ділянок, повинні бути 1) дотримані; 2) їх обмеження - належним чином компенсовано.

Не можна сказати, що ці дві людини повернули питання земельної реформи в політичний порядок денний (воно звідти нікуди і не зникало), але підняли його на новий рівень.

Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ?

Перш за все, на жаль, змушений розвіяти радість багатьох - ЄСПЛ не зобов`язував Україну зняти мораторій на продаж землі, хоча саме в такому формулюванні новина розійшлася в багатьох ЗМІ.

Видати таку директиву ззовні в принципі неможливо, ми суверенна держава. Більш того, в обґрунтуванні свого рішення суд визнає, що держава має право і може вдаватися до контролю використання приватної власності в ім`я загального блага.

Проте, не зважаючи на відсутність швидкого ефекту, важливість цього рішення величезна.

Уперше інституція такого рівня визнала, що в тому вигляді і формі, в яких мораторій на продаж землі діє в Україні, він обмежує права громадян і неспівставний із метою, яку переслідує.

А кінцева мета, як ми пам`ятаємо, - це створення ринку землі.

Тобто ніхто не заперечує право держави формувати політику і захищати економічні інтереси на свій розсуд, проте в цьому випадку мова йде про застосування надмірної сили при такому захисті.

Нинішнє рішення не обтяжливе для українського бюджету - глобальних компенсацій суд позивачам не присудив. Однак воно відкрило кілька важливих можливостей.

По-перше, подано приклад, який можуть наслідувати й інші власники паїв - і при відсутності помітних поліпшень у держрегулювання цієї сфери, позови вже не зведуться до 3000 євро компенсації, як зараз.

За дуже символічного збігу, в земельних відносинах в Україні якраз вчора відбулося кілька важливих тектонічних зрушень.

Парламент законопроектом №7060 щодо стимулювання розвитку фермерських господарств затвердив в Україні французьку модель ведення агробізнесу.

Вона передбачає, що якщо сімейна ферма орендує землю обсягом до 5 га, то після 7-ми років роботи на ній має право приватизувати ділянки.

Для цієї категорії сільгоспвиробників будуть проводитися окремі земельні аукціони і на них буде виставлятися не менше половини всіх земель, переданих у користування на торгах в попередньому звітному періоді.

До слова, ці землі не потрапляють під дію мораторію.

Ще одне довгоочікуване нововведення - впорядкування норм безоплатної приватизації державних земель, яка з першого дня свого існування несла серйозні корупційні ризики.

Після набору критичної маси таких земельних поліпшень, приводів зустрічатися в Європейському суді у держави Україна з власними громадянами буде менше.

По-друге, у прихильників земельної реформи з`явився додатковий аргумент, оскільки навіть найпалкіші популісти навряд чи зможуть аргументовано довести, що ЄСПЛ "виконує замовлення земельних олігархів і латифундистів".

У цілому рішення ЕСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" - це не остаточна перемога. Але це нова, потужна зброя у  боротьбі для її досягнення.

Тому формулювання "Держава Україна програла в Європейському суді", можливо, і правильна юридично, але некоректна з точки зору загальнодержавного майбутнього.

Будь-які рішення і кроки, спрямовані на зняття мораторію і на ослаблення обмежень - це безумовна перемога всієї країни і кожного її громадянина.


Джерело: “Економічна правда”.





Вчені розповіли, до яких наслідків призводить спалювання стерні

На думку вчених, спалювання стерні є в першу чергу антиекологічним та нераціональним заходом, користі ґрунту чи майбутньому урожаю це не принесе, а збитки внаслідок проведення таких заходів колосальні.

Бездумні дії господарств, котрі вважають, що спалювання соломи принесе користь, часом призводять до непоправних наслідків і багатотисячних збитків.

Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Насправді ж спалювання — це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.

Вчені дослідили, що спалювання соломи та стерні не може вважатися ефективним заходом боротьби з грибковими хворобами. А от шкода, яку наносить спалювання навколишньому середовищу, очевидна.

По-перше, перетворюючись на попіл, згорають напіврозкладені органічні рештки. По-друге, за температури вище 100°С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. Відбувається зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільськогосподарських культур. По-третє, разом із стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни.

Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів та степів. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4 км за годину, а у вітряну — до 30 км, при цьому висота полум’я може сягати двох метрів.

Шкода від спалювання стерні і сухої трави величезна. На превеликий жаль, не усі господарства до кінця усвідомлюють наслідки подібних заходів.

У більшості країн світу діють закони, які забороняють спалювання соломи і листя. Наприклад в Німеччині понад 30 років тому запровадили закон про заборону спалювання соломи, а порушників карають на рівні 50% величини урожаю. В Україні спалювання рослинних залишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та законодавством України про охорону земель.

Сільгосппідприємства, незважаючи на заборони, щороку  спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю та навесні. І мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади.

При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус - найбільш родючий поверхневий шар. Внаслідок цього знижується біологічна активність ґрунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни. Страждає й рослинний природний світ. Тварини разом з потомством, що не в змозі врятуватися, гинуть, стаючи жертвами цієї безгосподарності.

Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.

 Під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.



                                                                     Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області закликає

                                                                      керівників сільгосппідприємств та городників бути обачними.

                                                                      Під час роботи на земельних ділянках  дбати не тільки про власну

                                                                      користь, а й власними діями  не нашкодити природі. А отже і собі.


Це наслідки необдуманих людських вчинків.



Про індексацію нормативної грошової оцінки земель у 2018 році

Відділ у Новоархангельському районі головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомляє.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживання цін за 2017 рік становить 100,0 %.

Відповідно до пункту 8 підрозділу Перехідних положень Податкового кодексу України ( в редакції Закону України від 20.12.2016 р. № 1791-УІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України  та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році») встановлено,що індекс споживчих цін за 2017 рік,що використовується для визначення коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель  сільськогосподарських угідь ,земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становить: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249,2015 рік-1,433(крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей,пасовищ та перелогів).

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі,багаторічних насаджень,сіножатей,пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0, для земель не

сільськогосподарського призначення -1,06.

Нормативно грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.


Завантажити Зарезервовані земельні ділянки для учасників АТО.


Кабмін з 1 жовтня запроваджує пілотний проект щодо запровадження принципу екстериторіальності при затвердженні проектів землеустрою.

Кабінет міністрів України з 1 жовтня 2016 року запроваджує пілотний проект щодо запровадження принципу екстериторіальності при затвердженні проектів землеустрою, який передбачатиме випадкове визначення територіального органу Державної служби геодезії, картографії та кадастру, уповноваженого затвердити проект.

Згідно з постановою уряду від 31 серпня № 580, опублікованою в газеті “Урядовий кур’єр”, підсумки проекту буде підбито 1 березня 2017 року. У документі йдеться, що розробник затвердження проекту землеустрою подає оригінал проекту в територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки. Потім система електронного документообігу Держгеокадастру у випадковому порядку визначає територіальний орган, який погоджуватиме проект землеустрою. Також у випадковому порядку будуть обрані співробітники тероргану, які розглядатимуть проект. Як повідомляв УНІАН, у вересні Держгеокадастр провів тестування системи електронних земельних аукціонів, яка після законодавчого затвердження повинна зробити земельні торги більш прозорими.

Так за перше півріччя 2016 року органи Держгеокадастру провели 510 земельних торгів з продажу прав оренди земельних ділянок загальною площею 10,6 тис. га. Це майже удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року, протягом якого через аукціони було реалізовано права оренди земельних ділянок площею 5,5 тис. га.

Джерело: http://economics.unian.ua/agro/1527903-proekti-zemleustroyu-v-ukrajini-pogodjuvatimut-po-novomu.html


























































































































































































Кіровоградщина під загрозою опустелювання

17 червня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства,спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.

• Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тонн родючих ґрунтів.

• На землях, які втрачаються щорічно, можна було б отримувати 20 млн. тонн зерна.

• Щохвилини в світі від голоду вмирає 16 осіб, з яких 12 дітей.

• Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.

• До 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді збільшаться щонайменше на 50,45 та 30 відсотків.

Для консолідації світових зусиль у подаванні цих проблем 17 червня 1994 року в м. Париж було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьби з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та деградації земель під впливом природних чи антропогенних чинників.

Саме тому сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.

Землі України також зазнають впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія (близько 57,5% земель країни), забруднення (близько 20% земель країни), підтоплення території (близько 12% земель країни). Щорічно фіксується близько 23 тисяч одиниць зсувів. Кількість підземних і поверхневих карстопроявів становить близько 27 тисяч.

Причини такої ситуації мають комплексний характер та історичні передумови.

Кіровоградська область за площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду є однією з провідних областей країни.

Так, земельний фонд Кіровоградщини складає близько 2,5 млн га, з них понад 2 млн га, або 82,8 відсотка займають сільськогосподарські угіддя. З яких: рілля – 86,8 відсотка, багаторічні насадження – 1,2, сіножаті – 1,2 та пасовища – 10,8 відсотка.

Натепер у Кіровоградській області завершено перерозподіл земель запасу і резервного фонду. В результаті чого в приватній власності знаходиться близько 1,5 млн. га сільськогосподарських угідь – 73,4% від їх загальної площі, в тому числі і орних земель – 83,4%.

Зокрема, в державній власності залишається більше ніж півмвмільйона га сільськогосподарських земель, в тому числі орних земель – 285,4 тис. га. В комунальній власності – 2,4 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 2,2 тис.га орних земель.

Сільськогосподарська освоєність Кіровоградщини – надзвичайно висока, порівняно з земельними фондами України та провідних держав світу. Так, якщо освоєність країн Європи складає в середньому 53-65%, в України – понад 70%, то в Кіровоградській області цей показник досяг 82,6%.

Наслідком такої високої господарської освоєності земельного фонду спостерігається прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області.

Крім того, надмірне навантаження на земельні угіддя спричинило активізацію розвитку негативних процесів, серед яких особливої сили набули ерозійні. До такого стану призвело нехтування питаннями екологічної придатності земель для використання певних сільськогосподарських культур, зокрема, необґрунтоване збільшення площ просапних культур.

І вже на сьогодні, у деяких районах Кіровоградщини розораність сільськогосподарських угідь сягнула понад 90 відсотків. Крім того, через ерозійні процеси площа ярів перевищує 3,5 тис. га, а площа деградованих та малопродуктивних земель склала 270 тис. га.

Починаючи з 1993 року, у ґрунтах України на 75 % площі сільськогосподарських угідь склався негативний баланс гумусу, який у 2-3 рази перевищує допустиму норму. Як і в інших областях України, у Кіровоградській області процес втрати гумусності прогресує.


Прес-служба Головного управління

Держгеокадастру у Кіровоградській області




Завантажити Інформація, станом на 28.12.2015, про земельні ділянки у Новоархангельському районі, які можуть бути надані у власність учасникам АТО.

Завантажити Інформація, станом на 07.11.2015, про земельні ділянки у Новоархангельському районі, які можуть бути надані у власність учасникам АТО.

Завантажити Інформація, станом на 24.06.2015, про земельні ділянки у Новоархангельському районі, які можуть бути надані у власність учасникам АТО.

______________


17 грудня 2015 року

Відділ Держгеокадастру у Новоархангельському районі Кіровоградської області інформує, що на офіційному веб–сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру http://map.land.gov.ua (у розділі «Публічна кадастрова карта») працює електронний сервіс замовлення витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Сервіс дозволяє здійснювати оплату послуги за допомогою електронного платіжного засобу та замовити одержання витягу у будь-якому зручному для вас центрі надання адміністративних послуг.

______________

Шевчук С.Г. - розробка WEB-сторiнки